Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Попросися до мене у сон - ВІРШ

Попросися до мене у сон, хоч на ніч попросися. Я забуду, що думала - більше не хочу і бачить. Замотала ж у папороть свіжу бажання гарячі, Обірвала під ноги той цвіт, що ховався у листі. А де місяць блакитний над лісом, укотре вовчиця Заведе про загублені пристрасті пісню із плАчу. Та співатиме, доки із неба не зІллється срібло, Не стече на дуби, не розсіється росяним ранком. І розІб'ється сон, розлетиться на безліч уламків. Буду болісно ранити руки, бо раптом осліпну, Як збиратиму їх, поки день не окутає світлом: Спонукає забути, просила про що і була ким.