Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Галунець: Міста - ВІРШ

і між перевалами днів, і нічними портами вантажать незасклені драми, сузір’я гортають аморфні міста міста — ми, місцями так боляче, горнеться втома, рахує драбинки-хребці, пошрамовані громом, вмирає до ста достатньо галонів чужих співчуттів замість корму, голодний для ситого — фото із sensitive content, знецінена сталь іржаві деталі намащують “Машу і свині” собі та дитині. — Невже ви не бачите синій? Чи моря не стало? — Як байдуже, бавтеся в аквамаринових барвах, червоні убивці нам золото дали та право на вир із повстань! мілинні надії, мільйонні замори у морі, земля розповзлася, сміються вуста у мінорі, реве чорнота оброблені тиском тіла, і до сьомого поту знесилює змора, але на відлуння роботи виходять міста © Олена Галунець