Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Мона Вінчі: Відтінок #4. Нав'язливі бджоли - ВІРШ

Сохне скоринка. Бджоли гудуть. Гості пішли і тепер не прийдуть. Танцює фіранка і бджіл закликає твоя філіжанка непитого чаю. Лишились крихти. Збираю зі столу. Повторюю тихо знову і знову: "Я не кохаю". Я не кохаю. Бджоли не жалять. Лише відчуваю меду ще дрібку на язиці - пригублюю плівку на молоці. Двері закриті, прибрала стільці. Бджоли добиті. Готую млинці... Та в звивинах, вигинах часом гуде - чомусь не начхати, як ти і де. Сивіють кульбаби, та пахне трава - чомусь не начхати, чи ти ще жива. * * * Літом торішнім шепоче шпориш. Пишу тобі вірші - ти врешті мовчиш.