Давай зустрінемося якось у кав'ярні,
Як тільки сонце стане тепле і ясне,
За руки будемо гуляти трохи п'яні
І розмовляти про інтимне щось своє.
Візьму я ніжністю палкий твій поцілунок,
Щоб аж метелики відчути на вустах,
Увечері віддам я серце у дарунок,
Тебе ніколи не забуду у листах.
Удвох вночі від всіх сховаємося в ліжку,
Так щоб в обіймах ми побачили вогні,
В душі запалимо палким коханням свічку,
Щоб відчувати одне одного у сні.
У хмарах будемо літати до світанку,
Тобою марити я буду день і ніч,
Прокинемося ми від сонця крізь фіранку,
Щоб милуватися очима віч-на-віч.
