Як вчасно дощ після дощу пішов,
десь осінь причаїлась недалеко,
тому і ллє, напевно, як із глека,
волає грім розкотисто: «Агов!» –
і крилами гніздо своє лелека
вкриває, наче діток перед сном,
пресильна перуна слабіє сила
понад полями, лісом, над селом
і над гніздом бузька вона безсила.
13.05.35р.
