Мене діткливим поглядом торкнись,
І подихом засюркочи на вухо.
Тоді за мить уся тривога вщухне,
Яку нагнала силою вітриськ
Своїх емоцій вперта відчайдуха.
"Мине, мине" - мені прошепочи.
Вже звично, якщо вітер - то про мене,
Й ніколи ти не знаєш достеменно
Подме сьогодні в нашім домі чим -
Ласкавим бризом чи дощем студеним.
Цікаво 
