Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Olivia Home: міс наївність - ВІРШ

"одружуйся швидше, бо потім запізно" — так вчили мене в моїх двадцять три. не знала кордонів, не була я грізна; стоптали мене - "сільські кирзаки". весілля, надії — і я міс наївність, кудись всі мчимо, не знаю чому. і як наречена, що вірить у вірність, летіла я вітром з любов'ю йому. та камінь у спúну! і я прогинаюсь, каміння в бокú — я впала як крах. коліна побиті гоїти стараюсь і сльози солоні творили мій страх. куди ж я спішила? коли зрозуміла? що янгол, якому співала пісні, якому роки я свої присвятила, під маскою монстром явився мені. він крав мої мрії, ламав мої крила, а я все прощала — «бо ж треба любити». та щастя — не там, де себе загубила, а там, де як сонце ти хочеш світити. я більше не вірю у «вічнеє разом», я вірю у себе, у день без образ. мій шлях не зумів зупинити ні разу ні підлий удар, ані зрадницький час. я більше не прагну комусь догодити, не граю у ролі, не тисну сльозу. я вчуся себе — щиро, справді любити. І я вже нікуди "в любов" не спішу. 00:25, 24/11/2019 (м. Тернопіль, вул. Бордуляка)