Я до тебе по стежині,
Як до сонечка йду знову,
Білі хмари мов перлини,
Всі край неба розпорошу.
Ти почуй музику вітру,
На секунду прикрий очі,
Вже й сльозину вкотре витру,
Тож не спала до пів ночі.
Он здаля лелеків двоє,
Ну як ми колись з тобою,
Серця билися невтомно,
Окрилив наш час весною.
Чистий обрій думки світлі,
І душа теплом зігріта,
Почуття… весняні квіти,
Дочекалась щастя й літа.
Я до тебе по стежині,
Сонцесяйно спішу знову,
Всі думки мої перлинні,
Злети мрій саме в цю пору.
Йдеш назустріч пломенію,
Хоч вітрець холодить душу,
Зберегла в душі надію,
Сльозу шастя з вії струшу…
Ти коханий уже поруч,
Ми віднині навік разом.
літо 2024р
