Мій рідний Херсоне, мій біль і мій світ,
Моє ти дитинство і юності квіт.
Тебе розривають, руйнують кати...
Та вистій, рідненький! Тримайся мети!
Я знаю, Ти стійкий, Ти вистоїш. Знай! —
За Тобою — правда, за Тобою наш край.
Ти рвешся з кайданів, як вітер надій,
Готовий до бою, на волю до мрій!
Херсонці наші - незламний граніт,
У кожному погляді — Перемоги магніт.
Вони не бояться, тримають кордон.
У кожному серці — віра в унісон.
Тримайтесь, рідненькі, не гасніть у тьмі,
Бо світло прорветься в найбільшій пітьмі.
Ми разом із Вами — думками і справами,
Хоч фізично далеко, та душами з Вами ми.
Ворог піде — як ніч без зорі,
Залишивши лише квіти по собі.
А Ви — розквітнете, мов весни цвітіння,
І знову озветься в Херсоні життя й натхнення!
