Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: САД - ВІРШ

САД Чи так було́? Чи може це здало́ся? Зайшла у сад, а в нім біліє цвіт, У пам’яті гортати довело́ся Чи це той сад, який садив ще дід. Той са́мий сад, той сад з мого́ дитинства, Наве́сні цвіт, а восени – плоди… Давно пізнала присмак материнства, Та бачу й зараз дідові сліди. Пройшли роки, і діда вже немає, Та є той сад і квітне щовесни, Неначе сон, та пам’ять оживає, Прихо́дить з дідом він у мо́ї сни. І яблуні у ньому, і горіхи, І сливи і черешня в тім саду, В дитинстві бу́ло там багато втіхи, І все було́ у саді до ладу. Роями бджоли у саду кружляли, І соловей щоразу там співав, І коники в траві на скрипці грали, А дід з свої́м садочком розмовляв. Неначе сон, який щоразу сниться, Чекає сад, та діда вже нема, Чекає, аби знову поклони́ться Й сказати, що робив все недарма. Хилити гілля хоче сад до діда, Та вже нема, нема його роки, Не вийде з хати, у садок не піде… Лишились з садом всі його стежки́. 05.05.2025 ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025