Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Білоозерянська Чайка: Бабусині бузки - ВІРШ

Бузки насини́ли стареньке обійстя, Ваш двір одинокий під серце давив. Згадала знов очі блакитні та чисті, Зі мною, бабусю, у спогадах Ви. Під стріхою ластівки так і гніздяться, Руде кошеня до порогу бреде. Та тільки порепані руки від праці Мене не притиснуть, на жаль, до грудей. Бувальщина знов не покличе в минуле, Я вже не дізнаюсь історій про рід. У пам'яті й досі усе, що збагнула, І Ваша молитва вчувається вслід. Облущені вікна у смутку щоднини, Ви не виглядаєте, де я і з ким? У снах бачу ситцеву білу хустину, В житті ж -- на подвір'ї самотні бузки. (Басанець Юрій "Бузок біля хати")