Лиш подумки подамся в мандри,
Враз зорі миготять утішно,
Так ніби незвичайні мальви,
Розсіялись по небу вітром.
На відстані хіба мовчання,
Насправді... особлива мова,
Розкрилася бодай троянда,
Бо щирість ця душі знайома.
А ніжності потік безмежний,
Полине промінцем довіри,
Зворушливі життя моменти,
Відтак... без будь-яких обітниць.
Відвертістю себе здивую,
Все ж бесіди... такі розкуті,
Мов випила п'янкого трунку...
Тож магії кохання бути!
Текст - автора, мелодія і виконання - ШІ
Браво, liza Bird! 
... "Тож магії кохання бути!" 
