Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Людина й людяність - ВІРШ

Коли людське в людині умирає, Лишається від неї сіра тінь… Здається, сам Господь її карає, Хоч люди – тільки люди – не святі. Все ж людяність – найголовніша риса, Що озвіріть можливості не дасть, Наказувати інших не берися, Час прийде – тобі болю теж завдасть. Тож людяність в людині має жити, Так як і кров, що живить все в тобі, Без неї не виходить ні дружити, Ні стать плечем у спільній боротьбі. Без неї ти й на співуття не здатен, Бо черствіють і серце, і душа, Вона – та стежка, що веде до зради, І навіть матір у біді лиша. 21.04.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко