Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Данило Київський: Осіннім Львовом стелиться туман… - ВІРШ

У співавторстві з Лія*** Осіннім Львовом стелиться туман… Мене… твоєю ніжністю… вкриває… Нова сторінка — мов новий роман… Старим пером… щемливо… зігріває… Тонка мелодія... хвилююче звучить… Бринить… в оголенні… від подиху туману… Цих почуттів… природу… не спинить… Душа тремтить… в мить чарівну… незнану… Стрясають леви… кришталевий сніг… Стою… у сяйві срібному… зігріта… Ловлю цілунки… спогадів… легких… Що нам дарує… промінь давній… літа… Цей вірш — про теплі, ніжні спогади любові, які оживають восени у Львові, на тлі туману, оголених дерев і перших сніжинок. Він про душевний зв’язок, що пережив час, і хоча надворі осінь і холод, всередині — тепло від кохання, яке ще не згасло. Осінній Львів — не просто декорація, а майже живий учасник емоційної історії. Любов і ніжність, що огортає ліричну героїню, мов осінній туман. Пам’ять і спогад, які зігрівають сильніше за сонце. Чарівність миті, коли минуле і теперішнє зливаються в емоційний стан. Непереможна природа почуттів — ні осінь, ні вітер, ні час не здатні загасити любов.