Закатав до асфальту
дитину
він з цим лицем
живе вже два роки
воно полоснуло мене
ножем і вся кров
з ідеями
скотилась униз
чорним перлинням
"Ти не існуеш!" я закричав
"Ти всього лиш плід Impromptu Phantasie
пригніченого ссавця"
А він це сказав
"Шукаеш причини - так шукай
Мене нащо тоді чіпать, як нема в мене сенсу"
Він був єдиним хто шафу стелив
під ноги Каземату
І цю трату
я робить не готовий
це моя праця
жить по субботі
З під лоба він глянув
пригнічений в скроні
Я, ти знаеш , скоріше згорю
на свічці той хворій
аніж полечу на сонці
відкрийся віконце
я відкрив, і він полетів
можливо була третя ранку
летючий карась підказав
що це була правда його
остання секунда
і він показав
годинник
там не було
нічого
