.
У портретів бувають очі неживі,
фотографії-це, лиш, завмерлі миті,
вузлики у пам"яті в часовому шві,
В минулому стоп-кадрики прожиті...
В поезіях завжди знайдеш жагу життя,
бо вірші-,немов, не спинні,в часі, ріки,
з минулого пливуть в далеке майбуття,
в думок є теж свої мітки і засіки...
Бо як думки народжують в собі слова ,
у слові ж розквітають світи поетів,
в натхненні рими пишеться нова глава,
і тріумфує бунтарський дух естетів...
Буває,що вірші народяться й помруть,
бо вони, також, є образом людини,
життя часи пройдуть й на зовсім їх зітруть,
але ,залишать коштовні нам перлини...
