Якими бувають жінки?
Описати нелегко словами!
То вітер в широкі лани,
То хвиля між берегами.
То сонце, що щастя дарує,
То блискавка в небі нічному,
То погляд, що серце чарує,
То голос, що будить додому.
То ніжність весняних садів,
То пристрасть, що не згасає,
То спокій безкрайніх морів,
То буря, що стриму немає.
То сміх, що лунає дзвінкий,
То сльози, немов перламутри,
То подих любові легкий,
То вибух, що змушує чути.
То пристрасть, що в серці палає,
То подих весни запашний,
То погляд, що світ зупиняє,
То подив немов неземний.
Жінка – завжди загадкова,
У ній всі стихії й дива!
То ніжність й любов гонорова,
То буря, що стрімко зліта!
