Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Таборовець: Безнадія - ВІРШ

Вітром голосить моя Україна, Небо ридає холодним дощем... В криках безсилих, душа божевільна В'ється, як божа служниця, плющем. В надії почути – з ним розмовляє... Ллється останнє тепло від руки… З горя по краплі сама догорає... Зойки під небом, як чорні круки. - Господи, жити?... Для кого й для чого, В муках мене ти страждати лишив!?... В ній не зосталось нічого живого Ворог без кулі її уже вбив. Л. Таборовець