Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Дружня рука: Ще прийде час, палатиме москва! - ВІРШ

Маленькі кроки, Сльози у очах, Дорослі, коли навіть ще не десять, Немов вага важенна на плечах, І кілька квіток у руках … Важкі по справжньому ті кроки … Тут вчора росіяни вбили друга, Любив возитись на майданчику з м’ячем, Спочатку бігати по кругу, Ледь доторкаючи той м’яч плечем, Показуючи трюки другу, Може колись в Кривбас гравцем … Все порожньо тепер, Дітей не видно поруч, На лавці гірка квітів, Іграшки між них, Тим квітам вже нема кому радіти, Та крик не стих … Батьків тут двоє Залишилися сидіти, Сидітимуть тут мабуть років сто, Бо вже нема того, кого любити, Для них було за сенс всього … Десь там дорослі - Ті, що москалі, І ті, що наче мудрі європейці, Десь там трампісти, Саудити – королі, Усякі папи, і якісь туземці … Десь моляться якимсь своїм богам, Брешуть про щось своїм духівникам, Там десь так само гинуть палестинці, А ці усі сидять мов на пластинці … Для них чужі ці криворізькі діти, Не вміють співчувати і радіти, Їм все це наче епізод з кіно, Переключив і вже все стало сном … Маленькі кроки, Сльози у очах, Він виросте, Ним не керує страх. Він гордий за країну, Що жива, Ще прийде час, ПАЛАТИМЕ МОСКВА!