В забутим раю у якому спокійні думки,
З`являються вірші-душевні з чуттєвим підтекстом…
Хвилюючи фрази пливуть, й мелодійні струмки,
Складають до купи катрени – малесенькі екси.
Їх пам`ять, як лаву виносить у вверх до гори,
І миттю крилата-душа починає страждати…
Безмежне кохання його неймовірно горить,
Коли в самоті випливають у пам`яті дати,
Й щасливі роки у житті, й відчуття що удвох –
Вони проживуть у обіймах і щирих цілунках.
Удень і вночі відчуватимуть ніжності Ох,
Й не буде останньої крапки у гарних стосунках.
Та мрії його не здійснились, у книзі життя
Написана інша історія…Доля примхлива…
Кохання її непомітно пішло в забуття,
Його неймовірна любов не вмирає…журлива.
2020
