Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Оксамитові ночі. - ВІРШ

М'яке світло, так неяскраво, квапливо лилося.. Повітря сприймалось... напруженим. В глибині незвіданній відчувалось напруження. Ця кімната наповнена була м'якими сутінками наповнена .. м'якими, прозорими сутінками.. Димчастий серпанок плив повільно і високо, пливе в цю мить.. повільно і високо. Відкидаючи тіні, що цілують небо... тіні,.. цілують небо. Склянка в руці дзвенить голосно .. Танок вогняного спиртного з льодом. Повільний танок із льодом. Приглушений шепіт сплітається в натовпі. Ритм колишеться, як шовковий приплив В оксамитових ночах, де живуть мрії. Оживають .. оживають мрії. Відведи мене туди, де гуде тиша. Відведи мене туди.., Де серце б'ється м'яко, як ніжний барабан. Де залиті золотом і місячним сяйвом. Оксамитові ночі здаються вічністю. Годинник цокає повільно, але нам байдуже.. щось в мені цокає повільно.. та байдуже. Час зупинився в цьому таємному лігві. Повітря охоплює, воно вологе, воно - глибоке. Глибоке: У-у у-у-у. Оксамитові мрії пливуть, ми стрибаємо. Пливуть мрії і ми в них стрибаємо.. Силуети танцюють, як тіні, що грають На стінах, що то мерехтять, то зникають. Кожен наш крок важкий і водночас легкий. Ці оксамитові ночі закарбувалися в душі. Відведи мене туди, де тиша гуде. Де серце б'ється м'яко, як ніжний барабан. Де залиті золотом і місячним сяйвом Оксамитові ночі здаються вічністю.