Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світла(Світлана Імашева): Світає Божий край - ВІРШ

Світає Божий край порою весняною, Як проліски цвітуть, воркують голуби… Зіходить сонце знов над рідною рікою, Промінням обійма розхристані світИ… МИ ж обираєм шлях ДО СВІТЛА - чи в безодню, Чи все-таки, життя, ТИ обираєш нас? Безумства чорна тінь захмарює сьогодні, І лине в небеса прощальний парастас… Комусь оце життя – прогулянка і грище, Для інших – шлях страждань і сумнівів гора. Де був Едемський сад, постало попелище… ПізнАння час прийшов й покути зла пора. А відсилаєм в світ усе, що в серці маєм: Турботу і любов чи підлу чорноту… Народжені любить – рятуєм і прощаєм, Безумець вб’є й себе, і Заповідь святу. Розмиються літа, мов хвилі океану, Зітре пісок часу «всесильних» імена, Потоп очистить твердь, час Істини настане - Й постане із печер нова людська доба?