Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сара Ґоллард: Вона не кричала… - ВІРШ

Початок... Наболілий невиправдано... Вона не кричала, не плакала, тихо вдивлялась у тіні. Клубилася ніч, невимовна і надто жорстка. Вузький коридор і нена́висно стоншені стіни, А поруч - сестричка, зніміла і змінно-пуста. Вона говорила, що все це мине... На початку... Не перша ночівля: підлога - єдиний намет. Що прокричати, аби протриматись до ранку?! Затягнуто на́глухо лито-свинцевий корсет... Серце мовчало, аби не порушити бійню: Жи́ли здіймались: пульсація знову і знов. Вибухи поруч, залякано білу часівню, І подих у темряві, наче прихована кров... Вихід за виходом, ближчала міць канонади, Посипались вікна. Один достеменний удар... Холод оси́пав, аби нагадати: "Не спати"... Вона не кричала... Це був чорнозведений "Град"... 13.03.2025