Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: А ЩЕ НЕ ВЕЧІР - ВІРШ

А ще не вечір ,а ще не вечір Рано сонечко скрилось в тумани. Упав жовтий лист на мої плечі... Стоять у задумі дуби - титани. Мої роки ,як золота осінь І їх не можна повернути назад. А душа зорить у небо просинь Шукає рай літечка - у Листопад. А ще не вечір, а ще не вечір! - Край неба полудень, як надвечір'я. Мрії несуть у краї далечі... Там, де літні ночі - лебідь сузір'я. Осене прошу, на мить зачекай! Не сип падолист ти - під мої ноги. В клена,тополі листя не зривай... Хай золотіють крони край дороги!... Зійшла край неба вечірня зірка І змахнув літній день, як лебідь у даль. Від холоду, морозу в'яне квітка Осінній дощ несе смуток, і печаль . Стоїть явір у журбі край доріг Сниться зелений гай - солов'я пісня. Вже осінь холодно... впав перший сніг На Покрів завітала - осінь пізня. Вже догоріло у барвах літо Закриту браму до берега ріки. Ще в саду айстри ,жоржини квіти Дарують мить щастя з своєї руки.