Іноді незвично забагато вільного часу для думок призводить до монологу з самим з собою.
Далеко не першоквітневе:
____
Переосмислення речей, очей , несказаних словами зчитаних чужих думок-
Забути, сприйняти й змиритись від реальності без внутрішніх духовних мук.
Перебиранням в голос десь похованих зневірених ідей,
Із проживанням "тут і зараз "без розчарування і надії.
Переоцінення своїх віршів, поем, казок,
Ігнорування всіх непроханих порад й думок,
Де чорне, біле , зрештою, і сіре - в небуття,
Хоч й власний крик у сні рятує від зневіри у життя.
Пере-описання своїх шляхів, чужих оповідань, есе, історій і письмів
Пере-надія, пере-страх і пере-сон ,
Як втеча від зневіри й болю в унісон з добром.
Перепишу, перескладаю, проживу,
Пробачу рамок простір ...й себе безформну втисну у межу,
Кричи , пручайся , промовчи, борись.
Борись.
Повзи, прошу, лиш тільки не спинись.
Продумай абсолютно кожен наперед ти крок
І про пораски , помилки, про справедливіть і любов
Продумай в серці всі духовні ти зв'язки ,
Від світу мчи, від себе - не втечи
Від серця, що живе в смаку совісті й добра
Від тої омріяної долі , що для тебе не чужа,
Для тих, хто вірить в справедливість й світ
Для тих, кому буденність не в тягар і огиду
Для немовлят, дітей, тварин, рослин,
Для всіх , кому у цінності є спокій й мир
Для себе, тебе , неї і йому
Для всіх, що похапцем крізь все ще досі справді ще живуть.
1.04.2025.
