Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): Зайчик і дощик - ВІРШ

Зажурився сірий зайчик. Сонечка нема. Мряка висне, холод скаче, йде з теплом у змаг. Три дні квітень ходить краєм в парі із дощем. Трави мочить і калюжі робить, родить щем. Соловей побачив зайця, недалеко жив. Як дізнався, чого плаче, мовив: - Не тужи. Дощ землі потрібен дуже, маєш знати ти. Він дає кущам, деревам і траві рости. - І грибам, - сказала білка, - дощ потрібен теж. - Виростуть, матимеш їжу? – запитав. - Авжеж. - Добре, плакати не буду. - Обіцяєш? - Ок! Взялися за лапки друзі та й пішли в танок.