Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ЗИМОВИЙ ВЕЧІР - ВІРШ

ЗИМОВИЙ ВЕЧІР Вогонь потріскує в печі́ І лиже челюсті зухвало, Вовняний шалик на плечі́, На думку всяке щось спадало. В кватирку місяць заглядав, На мене пильно він вдивлявся, По небу цілу́ ніч блукав, До зорів красень залицявся. А я на кріслі під вікном За срібнолистим споглядаю, Ще не сповита зо́всім сном, Дрівець у піч все підкидаю. Мороз надво́рі все скував, Стоять дере́ва всі у тузі, В обі́йми вітер кожне брав, Верба зажурена у лузі. Дивлю́сь на все це крізь вікно, Усе у місячному світлі, В руках – бокал, у нім – вино, Бажання й мрії заповітні. В печі́ потріскує вогонь, У хаті тиша панувала, Неначе щось торкнулось скронь, Тепло́ в душі я відчувала. Глибока ніч, мороз, свіча, Вогонь в печі́, і місяць, й зо́рі, Тягар давно вже спав з плеча, Приймала я дарунки долі. 29.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025