Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Хімічна Химера: данте але дикий бог. - ВІРШ

спершу буде сад сад помаранчу і тихого плачу сад білих квітів і кришталевий вітер сад де осмислиш біль і скуштуєш переспілий золотий виноград далі буде болото болото багна і поту болото зелених гротів де кожен страх відкриває портал ти біжиш тванню ховаєшся у кущах але ти полюбиш його і полюбиш трясовину через яку важко втриматись на ногах наступним пустир сіре небо бронзове дно короткий проміжок часу де ти ніхто і ніде якась незвідана сили веде тебе ти в небезпеці але й в повній тиші тебе ніхто не знайде але й ніхто не полишить потім - руїни щось напівлюдське напівдике щось у чому застрягли крики полум'я і віна але й пісня вітру покірного свистуна руїни де застрягла легенда де ти - вірш втраченого поета руїни які прекрасні своїми бідами руїни що так шануються казковими друїдами гори і голі скелі ти пройдеш до них через пустелю землю просвітлених і нещасних пісок завжди буде символом часу ти знайдеш воду і будеш радіти ти втратиш воду і будеш страждати але ти вийдеш звідти до початку сезону дощів гори стануть тобі болем в колінах у спині, пальцях і стегнах ти - стогін серед їх вічної тиші ти настільки ніхто що ти навіть вільний повільно дряпатись кам'яним схилом спочити на мохах і серед ожини торкнутися язиком ялівцю відчути бажання віддатись творцю перейшовши гори ти потрапиш до лісу він вкриє тебе тінню й теплом ти почуєш як дерева говорять зі світлом як повітря тримає у собі спів чагарів як в тобі щось яскраве горить як ти біжиш між сосен і грабів як тебе більше ніхто не образить ліс захисник твій твій найтерпиміший пращур ти для нього лиш олень лисиця чи ящірка він пригорне тебе сховає в дуплі повір, більше й не потрібно тобі прокинувшись зранку побачиш море море біло-синє і загадкове море творіння митця з трьома душами море глибоке і незворушне тобі вирішувати чи йти тобі далі чи зостатися серед спокою і легкої печалі ти прокинешся у ліжку своєму то був сон а може й ні однак він більше не належить тобі