Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Рукавичка - ВІРШ

Маю я шкідливу звичку: Гублю, взимку, рукавички! Так і цього разу сталось... У дворі, у сніжки гралась І згубила. Ой, не знаю! Що казати мамі маю! Гм... А може, це синичка Взяла мою рукавичку? Принесе туди зернята, Буде пташці тепла хата! Чи, її ворона вкрала... Цілий ранок тут літала. Все крутилась, вертихвістка! Це вона - злодюжка! Звісно. А як вдуматись як слід, То ще може бути кіт. Рукавичку, кіт-котище, Мабуть, виніс на горище. Буде гріти в ній, пухнатий, В лютий холод свої лапи. Хочте вірте, хочте - ні... Я уже й не сподівалась. Але, саме навесні, Рукавичка відшукалась. І скажу вам, по секрету, Що була вона в заметі, Недалечко від воріт... Ні ворона, ані кіт, Ні малесенька синичка Не займали рукавички. І не брали, і не крали А насправді, під сніжком так зима її сховала!