Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Все переплутала - ВІРШ

Живе у лісі хижа черепаха: Зубів, у роті, гострих має ряд. Її ще називають зла Кусаха, Бо все лякає сірих зайченят. А зайчики такі малі і славні, Біля озерця бавляться собі. По бережечку повзають забавно, Хлюпочуться, мов жабки, у воді. Натомість, жабки плигають по полю У пошуках смачненьких корінців. А ще жують солодку бараболю. Такі ото пухнасті молодці! А десь у лузі плаває латаття, Скубуть травицю лагідні вовки... Та ні. Щось я наплутала, малята. Усе не так! А трішки, навпаки. Живуть у лісі вовчики Кусахи: Зубів у роті гострих мають ряд. Вони гроза для лося й черепахи. А ще лякають сірих зайченят. А черепаха не страшна, а славна: Біля озерця бавиться собі. По бережечку повзає забавно, Хлюпочеться, мов жабки, у воді. А зайчики малі стрибають полем, У пошуках смачненьких корінців. А ще жують солодку бараболю. Такі ото пухнасті молодці! А на озерці плаває латаття, Там жабки квакають і ждуть обід. Чи знов я не наплутала, малята? Здається, розказала все як слід.