Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Сторож - ВІРШ

На городі між грядками сторож оселився, де горох росте рядками – з соняхами злився. Голову-відро на швабрі ветхий бриль вкриває, а старе мочало-патли – вітер розвіває. На плечах у охоронця грубий шмат рогожі, добре вигорів на сонці, ні на що не гожий. Та послужить для загалу, як говорять нині – щоб ворони не клювали кавуни і дині! 29.06.2019