Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Valentyna_S: Дивина - ВІРШ

Біло-біло--ані сліду. Спить земля під теплим пледом. Гілля пишне — в снігоцвітті, Іскри сіються крізь сито На рум’янці горобини І самшиту одежину, На стовпці в овечих шапках, Гуні яблунь в сизих латках, Шпажки дикої ожини, Теплі валянки стежини. Чимсь сипнув вітрець в обличчя. Що це? Що? Чи мені сниться? В срібло вбралися ялини, В пачках кружать балерини… Козуб повний носить білка, В ньому гриб, горіх й мобілка … Скрекотять сороки вперті, Крила враз почали терти: --Це ж бо радість — не абищо, Харч збирать тепер навіщо? Білка – добра господиня, В неї скарбу повні скрині. Змилосердиться, напевно, У дуплі ж горіхів повно!.. Протираю очі, Щезло… Зникло все: сороки й білка. Вихор мчиться до присілка… Дивина зі мною сталась, Бо земля до свят прибралась.