Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Про чаплю і жабку - ВІРШ

На болоті, в очереті, Чапля в сірому жакеті – Чап - чап! Вже пильнує з-позаранку, Щоб не втратити сніданку Так - так! Цілу днину полювала Та нічого не впіймала Ой - ой! Відлітати вже збиралась, Раптом, жабка показалась Ква – ква! Чапля дзьоба опустила - Бідолашну ухопила Хап - хап! Та й поставила ту жабку На листочок, біля кладки. Ай - ай! А сама, фартух оділа І швиденько полетіла Так - так! До сусіднього озерця, Щоб узяти солі й перцю, А ще кропу та петрушки, Щоб смачну зварити юшку. Ням - ням! Як зібрала всі приправи - взялась готувати страву. Тільки підійшла до кладки Глип – глип! Як у воду спритна жабка - Стриб - стриб!... *********** На болоті, в очереті, Чапля в сірому жакеті Вже пильнує з-позаранку, Щоб не втратити сніданку. Цілу днину полювала Та нічого не впіймала. Відлітати вже збиралась, Раптом, жабка показалась. Чапля дзьоба опустила - Бідолашну ухопила! Та й поставила ту жабку На листочок, біля кладки. А сама, фартух оділа І швиденько полетіла До сусіднього озерця, Щоб узяти солі й перцю, А ще кропу та петрушки, Щоб смачну зварити юшку. Як зібрала всі приправи - взялась готувати страву. Тільки підійшла до кладки Дивиться,- немає жабки...