Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Тюльпан-будиночок - ВІРШ

1 Історія ця трапилась весною: Вусатий жук, який всю зиму спав, В щілинці під дубовою корою, - Прокинувся, і дзвінко задзижчав! А далі всівся на м*яку травинку, На сонці вусики свої погрів. Змахнув крильми, і вже через хвилинку Він жваво у небесну синь злетів. Минувши чисту річечку і кладку, Жук поспіхом проникнув у садок. І вирішив, що треба для початку Знайти собі житло серед квіток. 2 В цей час уже розквітнули тюльпани: Так схожі на палаци із казок - Лілові, білі, жовті і багряні! В одному з них замешкав наш жучок. І затишний будиночок на ніжці Від холоду його оберігав. М*які пелюстки стали теплим ліжком - До квітки жук щоднини прилітав. Всю ніч посеред запахів чудових Він бачив безліч кольорових снів. А вранці із пелюсточок махрових Збирав росу, вмивався і летів. 3 Але одного дня тюльпан-хатинка Зігнув голівку низько до землі Посипались пелюстки, мов росинки Та рознеслися вітром по ріллі. Вернувся жук й заплакав бідолаха -Куди це мій будиночок пропав? На галас той злетілись всі комахи, Та як допомогти - ніхто не знав! 4 На щастя, в мить цю, садом пролітала Стара та мудра тітонька бджола. Вона всі таємниці квітів знала, Частенько з ними бесіду вела. Бджола промовила, хитнувши головою: -Будинок твій знов розцвіте весною! Та не сумуй! Попереду все літо! В саду розквітне ще багато квітів, Зодягнені в барвисті одежинки. Тож поміж них знайдеш нову хатинку!