Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Башинська: НА СОНЦІ БДЖІЛКА ГРІЄ КРИЛЬЦЯ… - ВІРШ

На сонці бджілка гріє крильця, де вулики... тут наша хата. Під стріху, у своє гніздечко, вже повернулись ластів'ята. Весь сад в цвіту... знов ніби сніжно, та відзвеніли заметілі. А це так гарно... Це так ніжно розквітли наші вишні білі! Жучок по гілочці тоненькій біжить в новенькій вишиванці. Три чорні цяточки на крильцях, з'явився він сьогодні вранці. Синичка тінькає в садочку, весняні ж дні як роз'яснілись! У травах пишних променята в ясних кульбабках засвітились. Лохматий джміль тут розгудівся: - Всім дякую, що розбудили! Тепер я мож-ж-ж-у роздзи-ж-ж-ж-чатись, за зиму вже набрався сили! Від саду стежечка побігла між травами туди, де річка. Вона стрімка, бо з гір збігає, і в'ється, як в Марічки стрічка. Блакиттю ніжною розквітло весняне небо й над рікою. Тому і в річки сині очі, як в незабудок під горою.