Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): БАБА ГАННА Й ПІВЕНЬ КОК - ВІРШ

Півень Кок будив старанно Господиню свою Ганну. Зранку голосно в двірку Лив своє «кукуріку». Прокидались пес і кіт, Ластівки ішли в політ, Кури квокали щосили, «Му!» - корівки голосили, «Ме!» - кидало козенятко, Цап вставав, робив зарядку. Пані Ганна прокидалась, З ліжка швидко підіймалась. Чай пила з медком акацій Й прудко бралася до праці. *** Та зазнався якось Кок, Свій почухав черепок І сказав ґаздині люто: «Покладіть тверду валюту В банку на моє ім’я, Коли хочете, щоб я Підіймався на світанку, Горло дер своє щоранку. Пані Ганна леметує: - Я ж тебе зерном годую І тримаю в теплій стайні. Вітаміни даю файні! - Гроші! Ось моя умова. Хочу з’їздити до Львова, У Парижі побувати, На морях позасмагати, Радістю наповнить дні, Ваш курник набрид мені. - Але досі ти мовчав, Тому тішився, що мав. - Бачив по ТБ у літі, Інше є життя у світі. Вимагаю я платні Грішми. Чуєте? А ні, То не буду вам служити. В іншім місці буду жити. - Бачу, злу вдягнув ти маску. Дяка це така за ласку? - Вранці спатиму, як сич, я, - Мовив й бабу – дзьоб в обличчя! Добре, що не клюнув в око. Ухопила баба Кока. Фартухом зв’язала крила І таке проговорила: - Кров пустив своїй ґаздині?! Знай, у юшці будеш нині! Телефон придбаю я. Збудить він мене щодня.