Вранці бузьки прилетіли
І на млаку усі сіли.
Білою враз вона стала,
Наче снігом знов припала.
Стали бузьки клекотати,
Ніби всім розповідати,
Як вертались з чужини
До рідної сторони.
Як долали непогоду,
Як минали гори й воду,
Як додому поспішали
І як сили їх лишали.
Як крилонька заболіли…
Через це на млаку й сіли.
(млака – заболочена місцевість)
