Жив-був кіт в своїй коморі,
І гуляв собі надворі.
Раптом він побачив мишку
І схопив її за вушко.
Мишка скаче так і сяк:
- Ой, не вирвуся із лап.
Кіт так нагло усміхнувся,
Лапою поворухнувся.
Раптом кіт поглянув вверх,
Мишка раз - і зникла враз.
Кіт став сльози проливати,
Бо не зміг її догнати.
Залишився він із ранку
без мишиного сніданку.
Любов Мартіді, 5 клас
