Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): КОТИК - ВІРШ

Сів котик біля хати Та й став собі співати: - Я кіт. Я справжній мачо, Належу до котячих. Ми – різні! Нас – мільярди! Між нами – леопарди. Між нами рисі, пуми. Ми не ляльки із гуми. В нас гострі кігті, зуби І хвостики, мов труби. Міцні ми і відважні, Розумні та поважні. Тут ґазда маринарку Вдягнув, узяв косарку І став газон рівняти У дворику вздовж хати. Кіт гул учув, злякався, В сусідній сад подався. Лежав, мов миска з глини, Під кущиком малини, Аж поки чорні лати Не вкрили сад і хату. Чорні лати - ніч.