28.Птах цей блідо-сіруватий.
Дзьобик – довгий та плескатий.
В час, як подругу шукає
Цей красунчик, цей дружок,
Ґуля в нього виростає
На чолі, а ще чубок
Ззаду, мов пшениця, сходить,
Білий він стає тоді.
Коли шлюбний час відходить,
Подругу знайде собі,
Буде птах гніздо ліпити,
Пташок – діток виводити
В звиклій димчастій одежі
На морському узбережжі.
Не гусак це, не баклан,
Птах цей, діти, … (Пелікан)
29. Довжиною – більше метра.
Має сірого він светра,
Ржаві крапки по спині.
Де зимує? В чужині.
Має він кінцівки бурі.
«Кру!» - співає у зажурі.
Довгі ноги, довгий хвіст.
Любить танго, вальс і твіст.
Вітер грає на гітарі
Він танцює сам чи в парі.
(Журавель)
30. Проживає у Карпатах
Хижий цей великий птах.
Дзьоб у нього гачкуватий,
Пір’я – в охрових тонах.
Розмах крилець – метрів два,
Невелика голова.
Вхопить він з розгону птицю,
Зайця навіть чи лисицю.
Падло з’їсть – його плюси.
Та вирубують ліси
І число птахів маліє.
Тож ніхто його не сміє
Нищити – такий закон,
Щоб не щез, неначе сон.
(Беркут)
31. Маю білу сорочину
І смолисту піджачину.
До птахів належу касти,
Хоч не лапи в мене – ласти.
То я розміром, мов курка,
То, неначе журавель.
Вмію йти під воду нурка –
Поціновувач купель.
І хоч справді я є я птаха,
Маю крила, хвіст – дивись!
Та признаюсь, дам я маху,
Як летіти скажуть ввись.
Важко борю я дороги,
Мов зв’язав мені хто ноги.
Та не страшуся морозу,
Тягну рибу – і не з возу,
Як лисиця це робила,
Коли діда обдурила.
Рибу я в воді лапаю,
Крилами у ній махаю.
Ще, скажу вам, я люблю
Ковзатися на льоду.
Діти, знаєте, хто він?
Ну, звичайно, це … (Пінгвін)
Зі Святами Вас! 
