Чоловік і жінка жи́ли, мали шестеро синів,
Мали донечку красиву, жи́ли так, як Бог велів,
Як пішли сини орати, донька понесла обід,
Не вернулися до хати, зникли геть, пропав і слід.
Змій страшний з вогнем із пащі захопив їх у полон,
Заманив до себе в хащі серед круків і ворон,
За сестру свою зі Змієм довго билися брати,
Але був він дуже сильний, не змогли перемогти.
Батько й мати сумували і тужили за дітьми,
Довго-довго виглядали на шляху за ворітьми,
Раз котилась гороши́нка по дорозі попід тин,
З’їла жінка горошинку, народився в неї син.
Швидко підростав хлопчина, силу мав таку живу,
Викував коваль для нього величезну булаву,
І ім’ям Котигорошко нарекли його батьки,
Він пішов братів шукати на незвідані шляхи.
ПРИСПІВ:
Наш Котигорошко переможе Змія,
Переве́рне гори мале хлопча,
Бо усе він може, бо усе він вміє,
Він людей від ворога захища.
Як зустрів Котигорошко Змія в чесному бою,
Вдарив Змія булавою і звільнив сім’ю свою,
А, коли уже всім ра́зом час було додому йти,
Дочекався він подяки – зрадили його брати.
І пішов він світ за очі з булавою на плечі,
І вітри його тріпали, і хурделиці, й дощі,
Побратими продавали, все побачив у житті,
Вернидуби й крутивуси і вернигори пусті.
Так і ходить він по світу і завжди несе добро,
Там, де ще живе неправда, там, де досі ллється кров,
Котиться героя слава між лісів, полів і гір,
Наш народ Котигорошко захищає до сих пір.
27.09.2017
Пісня "КОТИГОРОШКО"
https://www.youtube.com/watch?v=nDJIUSKvZeE&t=21s
