Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Светлана Борщ: Сіра хмара наступає - ВІРШ

Сіра хмара наступає, білу хмару підганяє: “Давай, уперед біжи, тут зі мною дощ летить.” Уже дощик випадає, за ним ніченька ступає, каже усім: “Спи-засни, гарні із дощиком сни.” Сни ті стануть випадати, стане нічка колихати сонні хмари у небі, гарних діток у селі. Почалася десь гроза, як світилася свіча, блимнув вогник і зникав, наче хтось там вимикав. Заблимав удалині, гуркотіли як вози, їхала в село гроза, блимала вісь у воза. Гуркотів у неї віз, а візочок що там віз? Возив хмару чималу, пребагато в ній дощу. Темна нічка надворі, засвітились вдалині: там гроза, а ще ліхтар, заблищали наче жар. Темна нічко, наступай, рясний дощу, випадай, блискавкою не стріляй, громе далекий, змовкай. Буде спати все село і сади, світить ясно стане місяць угорі, як закінчаться дощі. 22.08.2017. Світлина автора.