Народився з деревинки в баби й діда хлопчик,
Довго так вони його чекали,
І дали́ йому ім’я́ не Петрик, і не Ромчик,
А чомусь Телесиком назвали.
Я цю казочку не буду вам розповідати,
Ми її і так чудово знаємо,
Бо багато разів чули і від мами, й тата,
Просто ми про неї заспіваємо.
Тож ця казка не про котика, чи песика,
А про хлопчика, Івасика Телесика.
Плаває Телесик, річенькою плаває,
В золотому човнику зі срібним веслом,
Він для баби з дідом рибку в річці ла́пає,
Виростає чемним сином, справжнім козаком.
Приноси́ла баба їсти хлопчику щоднини,
Кликала: «Приплинь, приплинь до бережка...»,
Підслухала зла зміючка, і в лиху годину
Викрала Івасика Телесика.
Притягла його додому та й хотіла зжерти,
Вже й гостей понаскликала, аж тоді
Від страшної тої долі, від лютої смерти
Врятували хлопця гуси-лебеді.
Взя́ла його на крилята біла гусочка,
Та й віднесла до дідуся й до бабусечки.
А тим часом пиріжечків напекла бабуся:
«На, дідусю, пиріжок, а цей – мені...»,
Коли раптом під віконцем голосок почувся,
Голосок Телесика: «А мені?!».
Стали жити поживати, як то казка мовить,
Гусочка біленька з ними теж жила́,
А Івасик, а Телесик далі рибку ловить,
А Зміючка з тої злості тріснула.
Зло і кривда на цім світі жить не може,
А добро і правда завжди переможе.
22.07.2017
Пісня "ІВАСИК ТЕЛЕСИК"
https://www.youtube.com/watch?v=4RfvCBa9KyQ&feature=youtu.be
