Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): НАВПАКИ - ВІРШ

Каже матінка Миколі: - Гарно ти поводься в школі! Не штовхайся, не кричи, Як питають, не мовчи. Будь уважним на уроці І добро неси у кроці. - Добре, - мамі син сказав. І до школи почвалав. Поки йшов, слова матусі Загубилися у вусі. Лиш уздрів шкільний поріг, Розштовхав умить усіх. На перерві так кричав, Аж вазон з вікна упав. Заховав шкільні м’ячі. Вдарив Леся по плечі. Ніжку він підставив Ані, Та впинилась в калабані. Каже вчителька: «Читай!» - Він малює водограй. Каже: «Приклади роби» – Він читає про гриби. Каже: «Виріж-но шпака!» - Він танцює гопака. Син Микола отакий – Чинить завжди навпаки. Мама плаче, сльози ронить, Вже щоденник весь червоний. Щоки теж, мов спілі вишні. «Ось візьму й у Навпакишнє (Є таке у нас село!) Відвезу колись його, - Тато матері сказав. Дулю хлопець показав. Далі буде...