Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): ПРО ДІВЧИНКУ ОКСАНКУ ТА БАБУ ЯВДОХУ - ВІРШ

Йшла Оксанка вранці в дитсадок. Крізь шпарину у чужий садок Влізла, стала яблука збирати, Щоби ними всмак поласувати. В тата кров у жилах запеклась: - Так не можна. До чодого – зась. Хочеш яблук? Треба їх купити. А тоді до ладу ще й помити. - Хочу зараз фруктик, звідсіля! - Вперлося мале, немов теля. Обірвав оці перипетії Тато, від недоброї затії Визволив дитя своє. Пішли. - Боже, мудрість доні ниспошли! – Мовив так у голові своїй. Стишила Оксанка голос свій. Та не довго з татом йшла у ногу – Вирвалась, побігла на дорогу. Той услід: - Дитино! Біг спини! Там автівки сунуть, мов слони. - Хай! Я хочу бігти! - Стій же, муко! Ледве встиг догнать, схопить за руку. В дитсадку усім веліли спати, Іграшки та одяг свій складати, Їсти кашу, борщ із буряками, На зарядці рухати руками. - Я не хо.., не хо.., не хо.., не хочу! – Дівчинка, мов автомат тріскоче. Але вихователька – як туя: - Треба те робити, що кажу я. Та оте Оксанчине не хо… Вирина зі всіх кутів і штор. Мама просить, тато крик здіймає: - Треба слухать старших! Не зважає На слова батьків мала ні трохи. - От прийде у двір стара Явдоха – Та, що замість рук лопати має, - Каже дід їй, - що у льох кидає Нечемнуль, не дасть і хліба скибку, Що лякає, наче чайка рибку, Бавитись не дозволяє, спати, Лиш велить боби перебирати. Прийде, кине на свою лопату, Забере від мами і від тата. - Не боюсь її! – дитя глаголе. Бабу цю не бачила ніколи! Але якось сниться сон дитині: Йде Явдоха в порваній хустині, Замість рук – великі дві лопати, Очі чорні і горять, мов ватра. - Ну, ходи до мене, моє злотко. В льох тебе закрию на колодку. Не заставлю їсти ані спати, Будеш лиш боби перебирати. - Я не хо.., не хо.., не хо.., не хочу! Репетує Сяна, щурить очі. Може це неправда все, здалося? Щічку гладить і торка волосся. Так і є. Ось мама, очі – квіти: - Що з тобою? Чом кричиш у сні ти? - То це сон був? Він мене споло́хав. Снилася мені стара Явдоха. - Ти її злякалась? Отакої! Дід пожартував. Нема такої! - Знаєш, буду я тепер слухняна. - Звісно, моя дівчинко кохана! Не хвилюйся, міцно спи до ранку, Поряд я і тато твій, Оксанко. Янгол крила розпустив, тримає. - Дякую, матусю! Засипаю… Як туя - означає, як дерево, незрушна.