Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ЧОТИРИ ДОЧКИ - ВІРШ

Має Рік чотири дочки, Дуже різні ці сестрички, Кожній - свої заморочки, Мають дуже різні звички. Так, Зима не дуже щедра На любов, тепло і ласку, Біля неї все завмерло, Лиш морозну творить казку. Вимальовує сніжинки, Стелить ковдри на дороги, Повдягала всі ялинки, В Попелюшки жде підмоги. Це – Весна така трудяжка, День і ніч нема спочинку, Спину гне ця бідолажка, Відпочила б хоч хвилинку. У лугах, в лісах, полях - Мов у колесі та білка, Руки всі у мозолях, Вже й забула де мобілка. В Літа – більше вже часу, Приміряє сукні нові, Демонструє всім красу І картини кольорові. Ця хоч має вихідні, На гостину ходить часто, То прогулянки грибні, То плете вінки квітчасті. Золота красуня Осінь Пожинає всі плоди, Із волошок – неба просинь, Впала щедрість на сади. Має щастя ця красуня, Хоч не сіяла, не жала, За любимицю в татуня, Все готове позбирала.