Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): Місяць і Злата - ВІРШ

День давно вже відгорів. А Златуся надворі. Небагато їй ще рочків, Возить ляльку у візочку. Місяць сипле кришталі, Посміхається малій: - Йди у дім. Пора, дитя! В коридорі скинь взуття, Вичисть зуби, вимий ніжки І мерщій лягай у ліжко. Буду я творити сни. Вирву гілочку сосни, Фарби витягну зі скрині, Всядусь зручно на хмарині, Під світіння зірок-дів Вималюю купу снів: Кому – сонце, кому – море, А кому високі гори, Кому сцену й мікрофон. - А що б ти бажала в сон? - Що? Хотіла б маму, тата, Брата, спілого граната, Сад і гойдалку в саду, Ще й березову дуду. - Виконаю без вагання. Ну бувай! Сім'ї - вітання!