Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Анастасія Лінчук: Горе-сірник, або Не жартуй з вогнем - ВІРШ

Черкну об пачку сірничка – Вогонь покаже язичка, Лизне папір, той загориться І враз сліпуче заіскриться, Заграє сонцем, забринить... Його вже буде не спинить, Бо полум’я, яке палає, Кордонів, перешкод не знає. Воно підступне і швидке, Гаряче, хитре і вертке, Що на шляху десь навернеться, Відразу в попіл обернеться! Вогонь поїсть усе, що зможе Й ніхто тоді не допоможе... І трапиться біда така Через одного сірничка! Так, він малесенький, тендітний, Тонкий і з виду непримітний, Його зламать під силу нині Навіть найменшенькій дитині. Усім сірник тепло дарує, Як за вікном метіль вирує; Як вовк голодний завиває… Він страви нам розігріває. Але коли не як належно Повестись з ним, необережно, Він вмить яскраво спалахне Й у всі щілини зазирне! Червоний півень не дрімає, Бо сили він багато має! З вогнем ніхто хай не жартує, Бо він страшний, коли лютує!