Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Батьківна: Миє дощик… - ВІРШ

Миє дощик сонце, небо, Місяць, зорі й квіточки, Намочив траву, будинки І дровітню й трісочки. В домі холодно та сиро Діткам хочеться тепла Не горить поліно мокре... Плаче, ниє дітвора. Раптом сонечко з-за хмарки Засміялось до дітей І побіг Степан з Богданком Чимскоріше до дверей... В будці Демчик заховався, Під час дощику заснув, Як почув дитячий галас, Очком кліпнув, позіхнув... Крапля дощику скотилась З виноградної лози, Впала Демчику на носик - Не лякайся, підожди! Сміх, веселощі в господі Вже щаслива дітвора. Хоч дрова й дровітня мокрі Вистачає всім тепла.