Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: палагняк: Про жирафа - ВІРШ

Має метрів п.’ять на зріст, довгі ноги, плями, хвіст. Коли шию натягає, верховіть дерев сягає. Поїдає залюбки листя, гілля, колючки… Вмить язичок півметровий це зірвати все готовий. Легко їжу досягти, а води напитись – ні. Щоб попала хоч краплина, мусить стати на коліна. Чи широко класти ноги, щоб напитись без підмоги. Не ляга вночі на бік _ спати стоячи привик. Довга шия заважає, як від ворога тікає. Зате видно звисока всі маневри хижака. Між вухами, без проблеми, ростуть ріжки, мов антени. Хоч заховані під шкіру, колять недруга у спину. З друзями як розмовляє – кряче, фиркає і чхає, мукає або храпить, та не хоче мовчки жить. Ця тварина проживає Там, де тепло лиш буває, де слони та носороги у саванах топчуть ноги. А бізони й кенгуру, зебри й антилопи гну мирно стадами пасуться і бігом у даль несуться. Вже нема підказок більш… Про жирафа оцей вірш. Ще раз його перечитай - тварину цю запам ‘ятай